Двоє колег відповідають «Часто» на твердження про планування своєї роботи наперед. Один веде тижневий план на папері. Інший тримає план у голові й має стос прострочених завдань. Та сама відповідь, різні реальності. Ця розбіжність — центральна проблема будь-якої самооцінки, включно з інструментом Тест на компетентності, а ця стаття про те, наскільки великою вона може бути, чому виникає і як усе одно добре користуватися самооцінкою.
Чому та сама відповідь може означати різне
Самооцінка — це судження, а не вимір. Вирішуючи, чи робите ви щось «часто», ви порівнюєте себе з якоюсь міркою, і мірку ви рідко обираєте навмисно. Це ефект системи відліку: люди навколо вас задають шкалу.
Уявіть людину, яка планує цілком добре, але працює в команді виняткових організаторів. Оточена календарями, розфарбованими за кольорами, вона може поставити собі низьку оцінку за планування. Перенесіть її в команду, де про терміни дізнаються в день їх настання, і та сама людина може відчути себе зразком порядку. Її поведінка не змінилася; змінилося порівняння. Слова на кшталт «Іноді» та «Часто» також різняться від людини до людини, тож навіть варіанти відповіді — не фіксовані одиниці.
Почасти тому Тест на компетентності не порівнює вас з іншими людьми. Групи порівняння немає, тож результат описує лише те, як ви описуєте самого себе, з усіма обмеженнями, які з цього випливають. Стаття що таке тест на компетентності розповідає, що це означає для читання ваших рівнів.
Що кажуть дослідження самооцінки, простими словами
Дослідники вивчають самооцінку вже давно, і загальна картина узгоджена, навіть там, де деталі є предметом суперечок. Більшість цих робіт стосується здібностей і результатів, а не повсякденних звичок, тож сприймайте їх як застереження щодо самооцінок загалом, а не як вирок якомусь окремому тесту.
- Kruger і Dunning (1999) виявили, що люди, які показали найгірші результати в тестах на такі вміння, як міркування й граматика, схилялися оцінювати власний результат набагато вище, ніж він був, тоді як найсильніші учасники схилялися оцінювати себе дещо нижче, ніж виправдовували їхні результати. Наш матеріал про ефект Dunning-Kruger докладно розглядає цю закономірність.
- Огляд Dunning, Heath і Suls (2004), що охопив здоров'я, освіту й робоче місце, дійшов висновку, що уявлення людей про власні навички часто лише слабко пов'язані з тим, як вони насправді працюють.
- Синтез багатьох досліджень, виконаний Zell і Krizan (2014), показав, що люди справді мають певне розуміння своїх здібностей, але лише скромне, і воно різниться від сфери до сфери.
- Ранніший метааналіз Mabe і West (1982) виявив, що ступінь збігу самооцінок із зовнішніми вимірами сильно коливався і що збіг був кращим, коли люди очікували, що їхні відповіді порівняють із чимось реальним.
Ніщо з цього не означає, що самооцінки марні. Це означає, що вони містять багато «шуму» і зазвичай менш надійні, коли ніхто ніколи не перевірить відповідь. Так само резонно очікувати більше розуміння в роботі, де зворотний зв'язок швидкий і чіткий (пропущений термін важко не помітити), ніж у роботі, де зворотний зв'язок розпливчастий.
Три чинники, які перекошують самооцінку на роботі
- Соціальна бажаність. Більшість із нас хоче виглядати компетентними, навіть у власних очах. Звички, що звучать гідно («Я планую наперед»), легше надмірно схвалити, ніж ті, що звучать буденно.
- Послідовність. Щойно ви кілька разів поспіль відповіли «Часто», наступна відповідь зсувається в той самий бік. Дослідники, які вивчають упередження спільного методу (Podsakoff та ін., 2003), зазначають, що коли всю інформацію надає одна людина, в одному форматі й в один момент, на відповіді можуть впливати спільні чинники, як-от бажання виглядати добре й бажання здаватися послідовним. Один із захистів — твердження зі зворотним формулюванням: Тест на компетентності влаштований так, що вибір «Майже завжди» у кожному рядку не дає ідеального результату. Це блокує один шаблон. Але не усуває бажання виглядати добре.
- Недавність. Найсвіжіші події найлегше пригадати. Важкі останні два тижні можуть забарвити вашу оцінку минулого року, а чудовий проєкт минулого місяця — зробити протилежне.
Чому самооцінка все ж варта того, щоб її мати
Чесна відповідь на питання «чи вона точна?» — «частково, і зсередини не можна сказати, яка саме частина». Звучить похмуро, але саме тут починається цінність. Самооцінка робить приватну, розмиту картину явною, а явну картину можна розглянути, поставити під сумнів і порівняти.
Найбільша її цінність — у тому, що вона запускає розмову. Якщо за компетентністю «Комунікація» ви отримали рівень «Сильний», а колега згадує, що йому часто доводиться просити вас повторити думку, ви знайшли те, чого не показало б ні слово-рівень, ні зауваження колеги поодинці. Розрив між вашою картиною й чужою — це інформація. Називання конкретних форм поведінки, наприклад «я перевіряю, чи мене зрозуміли», також дає вам за чим стежити, чого ніколи не дає «я добре комунікую». Те саме стосується підготовки до співбесіди: стаття як проходять співбесіди за компетентностями показує, як приблизна картина себе перетворюється на придатні для використання приклади.
Три способи перевірити власні оцінки
- Шукайте докази. Для вашої найвищої та найнижчої компетентності запишіть по два недавні конкретні епізоди з приблизною датою. Якщо до оцінки «Сильний» не пригадується жодного епізоду, сприймайте її як питання, а не як результат. Якщо до низької оцінки є приклади, які ви забули, це також варто знати.
- Запитайте колегу. Оберіть того, хто бачив вас у роботі, і поставте запитання, на яке важко відповісти люб'язністю: «Коли ви востаннє бачили, що я швидко закриваю справу, і коли — що я залишаю її висіти?» Слухайте, не виправдовуючись. Одна думка — лише одна думка, тож запитайте двох людей, якщо можете.
- Оцініть себе знову через чотири тижні. Щоп'ятниці робіть коротку нотатку про один випадок, коли виникала кожна зі сфер, а потім знову пройдіть Тест на компетентності. Чотири тижні — досить довго, щоб відбулися реальні випадки, й досить коротко, щоб їх пам'ятати. Якщо результат змінився, перевірте нотатки, перш ніж вирішувати, чи змінилися ваші звички, чи лише ваша увага. Обидва варіанти корисні; це різні речі.
Як користуватися результатом, не спираючись на нього
Робоче правило: що більше результат вас дивує, у будь-який бік, то більше він заслуговує на перевірку, перш ніж ви діятимете. Несподівано високий результат — привід знайти докази. Несподівано низький — привід спитати себе, чи не порівнювали ви себе з незвичайно сильною командою або чи не думали про один поганий тиждень.
Яким би він не був, не робіть із нього великих тверджень. Тест на компетентності на JobCannon показує, як ви описуєте власні звички; він не вимірює реальних навичок і не передбачає успіху на роботі. Що стосується навичок, найближчий родич — Аудит навичок. Загальні правила чесної оцінки навичок дивіться в статті як чесно оцінити свій рівень навичок, а коли оберете сферу для роботи, прочитайте як розвинути одну робочу компетентність за 30 днів.